розстріл

розстріл
-у, ч.
1) Дія за знач. розстрілювати, розстріляти 1-3). ||Смертна кара, що здійснюється пострілом із вогнепальної зброї.
2) спец. Пошкодження каналу ствола вогнепальної зброї (від довгого користування, частої стрільби).
3) спец. Розпірка в рудному кріпленні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "розстріл" в других словарях:

  • розстрілюваний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • розстрілювання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • розстрілювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розстріляний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • розстріляння — іменник середнього роду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • розстріляти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розстріляний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розстріляти 1 3). || розстрі/ляно, безос. присудк. сл. || у знач. ім. розстрі/ляний, ного, ч.; розстрі/ляна, ної, ж. Людина, яку розстріляли. 2) у знач. прикм. Використаний при стрільбі (про гільзу від патрона і …   Український тлумачний словник

  • розстрілюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до розстрілювати 1 3). || у знач. ім. розстрі/люваний, ного, ч.; розстрі/лювана, ної, ж. Людина, яку розстрілюють …   Український тлумачний словник

  • розстрілювати — юю, юєш, недок., розстріля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Піддавати смертній карі, що здійснюється пострілом із вогнепальної зброї. 2) Стріляючи з близької відстані, піддавати сильному обстрілу. 3) Стріляючи, витрачати, використовувати патрони,… …   Український тлумачний словник

  • розстрілювання — я, с. Дія за знач. розстрілювати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»